Моніторинги та перевірки під час військового стану

Але зараз моніторинг це основний вид контролю ДАСУ, що є більш превентивною мірою. Проте, із внесенням змін Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою відповідно до Постанови КМУ №631, також була активізована перевірка публічних закупівель.

Однак, і перевірка є перспективною формою контролю, оскільки це не ревізія чи аудит, яка потребує багато бюрократичних процедур. Це ефективний, швидкий, оперативний захід, який може бути здійснений протягом 10-20 днів. Ця форма контролю направлена на фактичну перевірку обсягів виконання робіт, обсягу, зокрема, будівельних робіт. Перевірка застосовується з метою недопущення фіктивних договорів, тобто перевірка обсягу та якості згідно умов договору.

Щодо замовників, які продовжують проводити закупівлі на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» Геннадій Пліс повідомив, що підтримує їх рішення, адже вважає такий підхід більш відповідальним, прозорим та ефективним.

Звичайно, є випадки, коли дотримуватися цієї процедури неможливо, а саме: у зв’язку з військовим станом, коли є термінові потреби. Тому, за таких обставин замовники можуть використовувати положення Постанови 169 зі змінами.

Проте, досить часто замовники використовують цю постанову не за її призначеням і закуповують не термінові речі, повʼязані з критичною інфраструктурою, а те, що купували відповідно до щорічної потреби.

Але цей підхід в корені невірний.

Слід зважати на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» передбачена відповідальність для замовників торгів їх керівників.

Тому є певний ризик виникнення відповідальність керівника чи замовника, наприклад, у разі виявлення завищення цін в публічній закупівлі, особливо якщо рішення щодо контрагента приймається без застосування конкурентної процедури, як відкриті торги.

Стосовно замовників, які не мали можливості для перевірки учасника на предмет наявності підстав, зазначених у ст. 17 Закону, Геннадій Пліс зазначив, що позиція ДАСУ з цього питання полягає в тому, щоб не звертати увагу на ці порушення, враховуючи закритість реєстрів, проте обов’язково про них зазначати у висновках.

Крім цього, Голова Державної аудиторської служби вважає, що в Законі є достатньо можливостей, щоб використовувати деякі інструменти й зʼясовувати інформацію, як це вимагає стаття 17. І у будь-якому разі ми будемо до цього ставитися дуже обережно, щоб враховувати інформацію з реєстрів, що були закриті. Ми обовʼязково це будемо враховувати в наших контрольних заходах. Адже ми більш схильні до аналізу реальних ситуацій і обставин, тож будемо відповідально підходити до цих питань.