4TENDERS

Нові тарифи на Prozorro

Нові тарифи на Prozorro

Шановні учасники!

У зв’язку з набранням чинності постанови Кабінету Міністрів України № 677 від 04 липня 2023 р. були внесені зміни до Порядку функціонування електронної системи закупівель та проведення авторизації електронних майданчиків, що затверджений постановою КМУ №166 від 24.02.2016 року (далі – постанова №166), та до Порядку формування та використання електронного каталогу, що затверджений постановою КМУ №822 від 14.09.2020 року.

Розмір плати є однаковим для всіх електронних майданчиків і не може встановлюватися електронними майданчиками самостійно.

Постанова КМУ № 677 від 04.07.2023 перейдіть за посилання

Поділитися:

Перелік територій, на яких ведуться бойові дії або…

Зміни до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих

 У оновлений перелік територій можливих та активних бойових дій увійшли населені пункти в:

Поділитися:

Закупівлі відокремленими підрозділами

Закупівлі відокремленими підрозділами (філіями та представництвами)

2023 рік не став виключенням та багато закупівельників, а саме: відокремлених підрозділів, як і раніше, бажають знати чи є вони замовниками торгів у розумінні Закону України «Про публічні закупівлі». Від вирішення цього питання залежить відповідальність їх керівників стосовно укладення договорів про закупівлю, що передбачають оплату замовником товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур закупівель/спрощених закупівель.

Відповідно до пункту 15 Особливостей за рішенням замовника його відокремлений підрозділ може здійснювати закупівлю самостійно для задоволення своїх потреб. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу. Інформація про потребу в закупівлі, що повинна бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься до річного плану замовника. Поняття відокремлених підрозділів містять Цивільний та Господарський кодекси України (далі — ЦКУ, ГКУ).

Згідно з статтею 95 ЦКУ філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює представництво і захист інтересів юридичної особи. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на підставі затвердженого нею положення. Керівники філій та представництв призначаються юридичною особою і діють на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії та представництва юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру. Разом з тим, згідно зі статтею 55 ГКУ суб’єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов’язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством. Суб’єктами господарювання є, зокрема, господарські організації – юридичні особи, створені відповідно до ЦКУ, державні, комунальні та інші підприємства, створені відповідно до ЦКУ, а також інші юридичні особи, які здійснюють господарську діяльність та зареєстровані в установленому законом порядку. Суб’єкти господарювання, зазначені у пункті першому частини другої статті 55 ГКУ, мають право відкривати свої філії, представництва, інші відокремлені підрозділи без створення юридичної особи. З огляду на викладене, філії, представництва та інші відокремлені підрозділи юридичних осіб можуть здійснювати закупівлю товарів, робіт і послуг самостійно для задоволення власних потреб, за наявності рішення замовника — юридичної особи. У такому випадку предмет закупівлі визначається замовником окремо для відокремленого підрозділу, а спосіб закупівлі обирається в залежності від вартісних меж предмета закупівлі, визначеного для відокремленого підрозділу.

При цьому з огляду на вимоги статей 4, 11 Закону та пункт 15 Особливостей, інформація про потребу в закупівлі, що має бути здійснена відокремленим підрозділом, вноситься як до річного плану відокремленого підрозділу, так і до річного плану замовника. Водночас звертаємо увагу, що зазначене положення Особливостей не розповсюджується на внутрішні підрозділи (відділи, управління, департаменти тощо) в структурі замовника, які не є при цьому відокремленими згідно вимог чинного законодавства.

Про все це Ви можете також прочитати у роз’ясненні Міністерства економіки України №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року.

Поділитися:

Щодо звітування до 50 тис. гривень

Щодо звітування до 50 тис. гривень

Чи потрібно звітувати  за Законом України «Про публічні закупівлі» у разі укладання договору на суму від 0,01 грн до 50000,00 грн.

Взагалі, стосовно цього питання Уповноважений орган в сфері публічних закупівель надав змістовне роз’яснення №3323-04/78667-06 від 08.12.2022 року. Проте, сумніви у деяких замовників та консультантів ще залишилися. Давайте, розглянемо це питання , щоб остаточно з’ясувати цей момент.

Згідно з пунктом 11 Особливостей для здійснення закупівель товарів і послуг (крім послуг з поточного ремонту), вартість яких є меншою ніж 100 тис. гривень, послуг з поточного ремонту, вартість яких є меншою ніж 200 тис. гривень, робіт, вартість яких є меншою ніж 1,5 млн гривень, замовники можуть використовувати електронну систему закупівель відповідно до умов, визначених адміністратором електронної системи закупівель, у тому числі електронний каталог для закупівлі товарів. Тобто мають право, проте не зобов’язані цього робити.

У разі здійснення таких закупівель без використання електронної системи закупівель замовник обов’язково дотримується принципів здійснення публічних закупівель, визначених Законом, вносить інформацію про таку закупівлю до річного плану та оприлюднює відповідно до пункту 38 розділу Х “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель.

Водночас згідно з пунктом 38 розділу X “Прикінцеві та перехідні положення” Закону в разі здійснення замовником закупівлі без використання електронної системи закупівель, за умови що вартість закупівлі дорівнює або перевищує 50 тисяч гривень, замовник оприлюднює в електронній системі закупівель звіт про договір про закупівлю, укладений без використання електронної системи закупівель, не пізніше ніж через 10 робочих днів з дня укладення такого договору. При цьому замовники можуть не публікувати інформацію про своє місцезнаходження та/або місцезнаходження постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг), та/або місце поставки товарів, виконання робіт чи надання послуг, якщо поширення такої інформації несе ризики для безпеки замовника та/або постачальників (виконавців робіт та надавачів послуг).

Отже, для закупівель вартістю до 50 тис. гривень Законом та Особливостями не передбачене оприлюднення в електронній системі закупівель звіту про договір про закупівлю укладений без використання електронної системи закупівель.

Замовники, на підставі вищенаведеного, для договорів про закупівлю 0,01 грн до 50000,00 грн. оприлюднюють на веб-порталі Уповноваженого органу тільки річний план закупівель.

А за власним бажанням, якщо Ви звикли звітувати на всі суми від 0,01 грн, Ви можете (маєте право) публікувати річний план закупівель та звіт про договір про закупівлю. І це не буде порушенням.

Поділитися:

Державні стандарти у будівництві, що втратили чинність

Державні стандарти у будівництві, що втратили чинність

ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 «Правила визначення вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 05.07.2013 № 293;

ДСТУ-Н Б Д.1.1-2:2013 «Настанова щодо визначення вартості прямих витрат у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;

ДСТУ-Н Б Д.1.1-3:2013 «Настанова щодо визначення загальновиробничих і адміністративних витрат та прибутку у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;

ДСТУ-Н Б Д.1.1-4:2013 «Настанова щодо визначення вартості експлуатації будівельних машин і механізмів у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;

ДСТУ-Н Б Д.1.1-5:2013 «Настанова щодо визначення розміру коштів на титульні тимчасові будівлі та споруди і інші витрати у вартості будівництва», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;

ДСТУ-Н Б Д.1.1-6:2013 «Настанова щодо розроблення ресурсних елементних кошторисних норм на будівельні роботи», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405;

ДСТУ Б Д.1.1-7:2013 «Правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт та експертизи проектної документації на будівництво», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 08.08.2013 № 374;

ДСТУ-Н Б Д.1.1-9:2013 «Настанова щодо визначення вартості та трудомісткості робіт з перевезення будівельних вантажів власним автомобільним транспортом будівельних організацій при складанні договірної ціни та проведенні взаєморозрахунків за об’єми виконаних робіт», затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 27.08.2013 № 405.

Поділитися:

Оновлені правила бронювання працівників

Оновлені правила бронювання працівників

Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому Урядовий проєкт змін до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». 

«Ухвалено рішення, якого надзвичайно потребувала українська економіка. Оновлені правила бронювання працівників дозволять зберегти кадровий потенціал та здатність нормально працювати підприємствам, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення. При цьому буде збережено та навіть посилено обороноздатність країни. Адже стабільно функціонуючий «другий фронт» стане ще більш надійною опорою для ЗСУ», — зазначила Перший віцепрем’єр-міністр — Міністр економіки України Юлія Свириденко.

Як підкреслила Юлія Свириденко, рішення сприятиме відновленню економіки країни, посиленню економічної, продовольчої, енергетичної безпеки, відбудові нашої держави, збільшенню надходжень до бюджету, а отже — спроможностям України фінансувати видатки на оборону/ЗСУ, відновлення країни, і підтримку громадян у цей складний період.

Ключовим моментом є те, що можливість бронювання працівників недефіцитних військових спеціальностей отримають підприємства, які справді критично важливі для економіки.

Згідно розроблених Міністерством економіки та ухвалених змін до закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», бронюванню підлягають військовозобов’язані, які працюють:

  • на підприємствах, в установах і організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення), у разі якщо це необхідно для виконання встановлених мобілізаційних завдань (замовлень);
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які здійснюють виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг, необхідних для забезпечення потреб Збройних Сил України, інших військових формувань;
  • на підприємствах, в установах і організаціях, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період. Критерії та порядок, за якими здійснюється визначення підприємств, установ і організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, встановлюються Кабінетом Міністрів України;
  • в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, у разі якщо це необхідно для забезпечення функціонування зазначених органів.

Порядок та організація бронювання, переліки посад і професій військовозобов’язаних, які підлягають бронюванню на період мобілізації та на воєнний час, визначаються цим Законом, актами Президента України та Кабінету Міністрів України. 

Під час дії воєнного стану бронювання може також здійснюватися за списком військовозобов’язаних, поданим у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку відповідним органом державної влади, іншим державним органом, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією тощо.

Ухвалені зміни потребують зміни підзаконних актів, зокрема, відповідних рішень Уряду. Як зазначила Юлія Свириденко, при формуванні критеріїв, за якими будуть визначатися критично важливі для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення підприємства, Уряд враховуватиме, зокрема, й пропозиції та бачення суб’єктів економічної діяльності.

Згідно ухвалених змін, розуміючи суспільне значення, Уряд має в найкоротший термін привести свої нормативно-правові акти та забезпечити приведення міністерствами та іншими органами виконавчої влади їх актів у відповідність до Закону.

Цей Закон набирає чинності після підпису Президента з дня, наступного за днем його опублікування.

Поділитися:

 Нові зміни до Постанови КМУ №169

Нові зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 24 червня 2022р.

Всім замовникам торгів увага. Нові зміни до Постанови Кабінету Міністрів України №169 від 28 лютого 2022 р.!

Постановою Кабінету Міністрів України № 723 від 24 червня 2022 р. були внесені суттєві зміни для тих Замовників торгів, які звикли все купувати оминаючи норми Закону України «Про публічні закупівлі» з початку воєнного стану. Ці зміни стосуються публічних закупівель, вартість яких становить або перевищує 50 000 гривень. Саме ці закупівлі за новими правилами необхідно проводити із використанням електронного каталогу та/або порядку проведення спрощених закупівель, встановленого Законом України «Про публічні закупівлі».

Проте, є певні виключення, де Замовник може не проводити спрощені закупівлі, навіть, якщо вартість дорівнює або перевищує порогові суми для спрощених закупівель:

1. інформація, що повинна бути оприлюднена в оголошенні про проведення спрощеної закупівлі, належить до інформації з обмеженим доступом або її розголошення під час дії правового режиму воєнного стану може нести загрозу національній безпеці та/або громадській безпеці і порядку;

2. замовник перебуває в районі проведення воєнних (бойових) дій на момент прийняття рішення про здійснення закупівлі або її здійснення;

3. відсутня технічна можливість використання електронної системи закупівель, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

4. існує нагальна потреба у здійсненні закупівлі у зв’язку із виникненням об’єктивних обставин, що унеможливлюють дотримання замовником строків для проведення спрощеної закупівлі або використання електронного каталогу;

5. роботи, товари чи послуги можуть бути виконані, поставлені чи надані виключно певним суб’єктом господарювання за наявності одного з таких випадків:

— предмет закупівлі полягає у створенні або придбанні витвору мистецтва або художнього виконання;

— укладення договору про закупівлю з переможцем архітектурного або мистецького конкурсу;

— відсутність конкуренції з технічних причин, яка повинна бути документально підтверджена замовником;

— необхідність захисту прав інтелектуальної власності;

— укладення договору про закупівлю з постачальником “останньої надії” або з постачальником універсальної послуги на постачання електричної енергії або природного газу;

— відмінено спрощену закупівлю через відсутність учасників, у тому числі за лотом;

— виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність у постачанні додаткового обсягу товару у того самого постачальника, якщо в разі зміни постачальника замовник був би вимушений придбати товар з іншими технічними характеристиками, що призвело б до виникнення несумісності, пов’язаної з експлуатацією і технічним обслуговуванням. Закупівля додаткового обсягу товару у того самого постачальника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість такого постачання не перевищує 50 відсотків ціни договору про закупівлю;

— виникла після укладення договору про закупівлю у замовника необхідність закупівлі додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника. Можливість і умови таких додаткових робіт чи послуг можуть бути передбачені в основному договорі про закупівлю, який укладений за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі. Закупівля додаткових аналогічних робіт чи послуг у того самого учасника здійснюється протягом трьох років після укладення договору про закупівлю, якщо загальна вартість таких робіт чи послуг не перевищує 50 відсотків ціни основного договору про закупівлю, укладеного за результатами проведення тендеру/спрощеної закупівлі;

-здійснюється закупівля послуг з адвокатської діяльності;

— здійснюється закупівля юридичних послуг, пов’язаних із захистом прав та інтересів України, у тому числі з метою захисту національної безпеки і оборони, під час врегулювання спорів, розгляду в закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України;

— здійснюється закупівля товарів, робіт і послуг для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури.

Поділитися:

Моніторинги та перевірки під час військового стану

Моніторинги та перевірки під час військового стану

До нас часто звертаються замовники з питаннями щодо моніторингів та перевірок аудиторською службою. Отже, що нового чекатиме замовників торгів під час перевірок ДАСУ вже зараз?

Зі слів Голови Державної аудиторської служби України Геннадія Пліса ДАСУ продовжує контролувати публічні закупівлі 4 способами заходів:

Але зараз моніторинг це основний вид контролю ДАСУ, що є більш превентивною мірою. Проте, із внесенням змін Порядку проведення перевірок закупівель Державною аудиторською службою відповідно до Постанови КМУ №631, також була активізована перевірка публічних закупівель.

Однак, і перевірка є перспективною формою контролю, оскільки це не ревізія чи аудит, яка потребує багато бюрократичних процедур. Це ефективний, швидкий, оперативний захід, який може бути здійснений протягом 10-20 днів. Ця форма контролю направлена на фактичну перевірку обсягів виконання робіт, обсягу, зокрема, будівельних робіт. Перевірка застосовується з метою недопущення фіктивних договорів, тобто перевірка обсягу та якості згідно умов договору.

Щодо замовників, які продовжують проводити закупівлі на підставі Закону України «Про публічні закупівлі» Геннадій Пліс повідомив, що підтримує їх рішення, адже вважає такий підхід більш відповідальним, прозорим та ефективним.

Звичайно, є випадки, коли дотримуватися цієї процедури неможливо, а саме: у зв’язку з військовим станом, коли є термінові потреби. Тому, за таких обставин замовники можуть використовувати положення Постанови 169 зі змінами.

Проте, досить часто замовники використовують цю постанову не за її призначеням і закуповують не термінові речі, повʼязані з критичною інфраструктурою, а те, що купували відповідно до щорічної потреби.

Але цей підхід в корені невірний.

Слід зважати на те, що Законом України «Про публічні закупівлі» передбачена відповідальність для замовників торгів їх керівників.

Тому є певний ризик виникнення відповідальність керівника чи замовника, наприклад, у разі виявлення завищення цін в публічній закупівлі, особливо якщо рішення щодо контрагента приймається без застосування конкурентної процедури, як відкриті торги.

Стосовно замовників, які не мали можливості для перевірки учасника на предмет наявності підстав, зазначених у ст. 17 Закону, Геннадій Пліс зазначив, що позиція ДАСУ з цього питання полягає в тому, щоб не звертати увагу на ці порушення, враховуючи закритість реєстрів, проте обов’язково про них зазначати у висновках.

Крім цього, Голова Державної аудиторської служби вважає, що в Законі є достатньо можливостей, щоб використовувати деякі інструменти й зʼясовувати інформацію, як це вимагає стаття 17. І у будь-якому разі ми будемо до цього ставитися дуже обережно, щоб враховувати інформацію з реєстрів, що були закриті. Ми обовʼязково це будемо враховувати в наших контрольних заходах. Адже ми більш схильні до аналізу реальних ситуацій і обставин, тож будемо відповідально підходити до цих питань.

Поділитися:

Повноваження Держказначейства в умовах воєнного стану

Порядок виконання повноважень Держказначейством в умовах воєнного стану

06 травня 2022 року набрала чинності  Постанова Кабінету Міністрів України від 03.05.2022 № 520 «Про внесення змін до Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану».

Перш за все, внесеними змінами додаються певні позиції до тих видатків, за якими органи Казначейства здійснюють платежі за дорученням клієнтів.

За видатками загального фонду державного та місцевих бюджетів Казначейство та органи Казначейства здійснюють наступні платежі:

  • забезпечення осіб з інвалідністю технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення для індивідуального користування, послугами з їх ремонту і технічного обслуговування;
  • одноразова натуральна допомога «пакунок малюка»;
  • оплата послуг з оздоровлення і відпочинку дітей, які потребують особливої уваги та підтримки, в дитячих оздоровчих таборах державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек», «Український дитячий центр «Молода гвардія» і в дитячих закладах оздоровлення та відпочинку вищої категорії, які розташовані в гірських районах (районах, в яких розташовані населені пункти, віднесені до категорії гірських);
  • оплата послуг з охорони території та об’єктів державних підприємств «Міжнародний дитячий центр «Артек» і «Український дитячий центр «Молода гвардія» та фінансову підтримку цих дитячих закладів;
  • оплата соціальних послуг/компенсація вартості соціальних послуг надавачам соціальних послуг, які були залучені до їх надання на договірній основі, зокрема шляхом соціального замовлення;
  •  витрати на експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування відповідно до встановленого мобілізаційного завдання (замовлення), як було сформульовано в попередній редакції Порядку, відтепер стосуються лише автомобільних доріг загального користування державного значення);
  • аварійні, відновні роботи та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно до переліків, затверджених обласними військовими адміністраціями на період дії воєнного стану з урахуванням пропозицій Міноборони, ДСНС, Держприкордонслужби та сільських, селищних, міських голів»;
  • закупівля та монтаж медичного обладнання згідно з переліком, затвердженим МОЗ, систем постачання медичного кисню;
  • оплата товарів, робіт та послуг, що закуповуються під час реалізації проектів, виконання програм допомоги, які підтримуються Європейським Союзом, урядами іноземних держав, іноземними фінансовими та донорськими установами і міжнародними фінансовими організаціями;

За видатками спеціального фонду державного та місцевих бюджетів Казначейство та органи Казначейства здійснюють наступні платежі:

  • експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення відповідно до встановленого мобілізаційного завдання (замовлення);
  • аварійні, відновні роботи та експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення, вулиць і доріг комунальної власності у населених пунктах відповідно до переліків, затверджених обласними військовими адміністраціями на період дії воєнного стану з урахуванням пропозицій Міноборони, ДСНС, Держприкордонслужби та сільських, селищних, міських голів;
  • закупівля та монтаж медичного обладнання згідно з переліком, затвердженим МОЗ, систем постачання медичного кисню;
  • оплата товарів, робіт та послуг, що закуповуються під час реалізації проектів, виконання програм допомоги, які підтримуються Європейським Союзом, урядами іноземних держав, іноземними фінансовими та донорськими установами і міжнародними фінансовими організаціями;

Також здійснюються платежі з небюджетних рахунків Фонду розвитку підприємництва за визначеними  напрямами; Державної спеціалізованої фінансової установи «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву».

Поділитися:

Спрощені замість допорогових — зміни в Наказ №10

Спрощені замість допорогових - зміни в Наказ №10

Наказом № 13 від 10.05.2022 року ДП “Прозорро” внесло зміни в  інструкцію про порядок використання електронної системи закупівель у разі здійснення закупівель вартість яких є меншою за вартість, що встановлена в частині 3 статті 3 Закону України “Про публічні закупівлі”, що затверджена наказом ДП “ПРОЗОРРО” від 19.03.2019 №10 із змінами та доповненнями.

Відповідно до змін до Наказу № 10 ДП” Прозорро” Замовники, у разі здійснення закупівель товарів, робіт і послуг, вартість яких не перевищує 50 тисяч гривень, а також не замовники в розумінні Закону України «Про публічні закупівлі» при закупівлях на будь-які суми, можуть використовувати електронну систему закупівель шляхом здійснення спрощених закупівель, або проводячи закупівлі через електронний каталог, у порядку визначеному законодавством.

В системі не буде допорогової закупівлі, залишиться лише спрощена. Замовники зможуть проводити спрощену закупівлю і в разі проведення закупівлі до 50 тис грн. і в разі закупівель від 50 тис грн. до порогів, що визначені в Законі “Про публічні закупівлі”.

Механізм проведення спрощеної закупівлї до 50 тисяч гривень такий самий, як і у спрощеної закупівлі від 50 тисяч гривень, яий прописаний в статті 14 Закону України “Про публічні закупівлі”.

Поділитися: